Кобзарю,знаєш,
нелегка епоха
оцей двадцятий невгомонний вік.
Завихрень — безліч.
Тиші — анітрохи.
А струсам різним утрачаєш лік. …
Ліна Костенко
Тарас Шевченко… Для кожного з нас це ім’я асоціюється з чимось дуже рідним, близьким, українським. Для когось він – непримиренний борець за волю, для інших – тонкий, натхненний лірик. Він є мірилом нашої совісті, мірилом нашої правди, його безсмертні твори є великою порадою для сучасної України, і для майбутньої. Він є нашим учителем, що навчає нас мудрості, любові до Батьківщини, до материнської мови, він навчає нас бути справедливими, гуманними, працьовитими, ми вчимося в нього примножувати славу України.
Світ починався зі Слова, і Україна починалася зі Слова. Ми воістину перебуваємо «на вічному шляху до Шевченка» (Іван Дзюба), тільки починаємо осягати, в чому полягає таїна його духу, його творчості, його слова. Того Слова, що стало життєдайним зерном, з якого зросла українська нація й саме почуття національної ідентичності українців. Натхненне Шевченкове слово й сьогодні живить кожного з нас. Творчість геніального сина українського народу – виняткове, неповторне явище в історії світової культури. У ньому – уся наша історія, усе буття...
Саме тому викладачі циклової комісії суспільних та філологічних дисциплін ініціюють проведення низки заходів, які об`єднає єдина мета – допомогти своїм вихованцям глибше та якісніше усвідомити вічні меседжі великого Пророка. Упродовж тижня студенти навчального закладу писатимуть творчі роботи «210 слів про Тараса Шевченка», створюватимуть фотоколажі, вирішуватимуть квести, долучатимуться до Всеукраїнського марафону «Єднаймо душі словом Кобзаря», братимуть участь у конкурсі читців, знову і знову відкриватимуть для себе незвіданого досі Тараса Шевченка.
Пропонуємо вашій увазі фотоколаж та відеороботу «Об’єднані «Кобзарем», створених зі світлин наших студентів.
Щиро дякуємо за Вашу активність, дорогі студенти! Важливо – не бути байдужими і серцем доторкнутись до Шевченкової долі – тернистого шляху поета, художника, борця за національну свободу і самобутність українського народу.
По світу йде всесильна і прекрасна
Йдемо до тебе й несемо, Кобза́рю,
У спраглих душах попри біль і чвари –
Наш вічний геній правди і свободи.
Шевченко – совість нашого народу.
Не забувай: ти – українець, поки
Іще «Реве та стогне Дніпр широкий»


