Подія відбулася у межах заходу «Майбутнє ринку праці України. Стратегія зайнятості населення 2030. Партнерство держави, бізнесу та людей задля економічного відновлення». Ірина Багровецька, завідувачка автомеханічним відділенням, викладачка економічних дисциплін, та Тетяна Богославець-Дроздюк, голова ЦК обліково-фінансових та економічних дисциплін, відвідали цей захід онлайн.

Державна політика зайнятості зосередиться на посиленні участі в економіці молоді, жінок, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та осіб дорослого (45-65) і старшого (65+) віку. Підвищення продуктивності та зайнятості прямо залежить від того, наскільки швидко система освіти й навчання постачає ринку праці фахівців потрібної професійної кваліфікації.

Для ВСП «Надвірянський фаховий коледж НТУ» ця подія має важливе стратегічне значення, адже Стратегія окреслює ключові вимоги до підготовки фахівців, які будуть затребувані в найближчі роки. Документ акцентує увагу на практикоорієнтованому навчанні, розвитку професійних і цифрових компетентностей, гнучкості освітніх програм та тісній взаємодії освіти з роботодавцями.

Орієнтири, визначені Стратегією зайнятості, створюють підґрунтя для оновлення освітньо-професійних програм, розширення переліку вибіркових дисциплін, розвитку дуальної освіти та посилення співпраці зі стейкхолдерами. Такий підхід сприяє підвищенню конкурентоспроможності випускників і їх готовності до реальних викликів сучасного ринку праці.

Стратегія визначає, які компетентності будуть затребувані на ринку праці до 2030 року. І для коледжу це сигнал переглянути освітньо-професійні програми; посилити їх практичну складову; інтегрувати навички, пов’язані з цифровізацією, «зеленою» економікою, енергоефективністю та підприємництвом.

Стратегія акцентує на тісному взаємозв’язку освіти та зайнятості. А це розвиток дуальної освіти; розширення співпраці зі стейкхолдерами; пожвавлення інтересу роботодавців до формування змісту навчання та оцінювання результатів.

Стратегія має фокус на працевлаштуванні, перекваліфікації та мобільності кадрів. Коледжу слід брати до уваги ці орієнтири, і тоді його випускник буде більш адаптований до змін, готовий до першого робочого місця.

Положення представленої Стратегії коледж може використовувати як для розширення переліку вибіркових дисциплін, оновлення переліку компетентностей.

Участь держави, BRDO та GIZ свідчить про системний підхід до реформ. Тому коледж може стати повноцінним партнером на ринку праці і бути учасником регіональної політики зайнятості, що підвищить інституційну спроможнусть закладу.

Стратегія зайнятості 2030 може бути використана коледжем як орієнтир при формуванні стратегії розвитку закладу освіти на 2026-2030рр.

Для коледжу цей захід — не лише чергова інформаційна подія, а сигнал до дій, який вкотре акцентує увагу на узгодженні освітньої діяльності з реальними потребами ринку праці, постійному підвищенні якості підготовки здобувачів освіти.

Стратегія дає можливості закладам освіти зміцнити свою роль у формуванні людського капіталу до 2030 року і надалі!