До 80-ої річниці завершення Другої світової війни в рамках циклової комісії суспільних та філологічних дисциплін відбулася науково-теоретична конференція на тему: «80 років потому: правда про Другу світову війну без кремлівських міфів».
Метою заходу було актуалізувати об’єктивне осмислення подій Другої світової війни в контексті 80-річчя її завершення, розвінчати поширені радянські та сучасні російські історичні міфи, що викривлюють події війни, а також сприяти формуванню критичного історичного мислення серед студентської молоді та зміцненню національної історичної пам’яті.
Під час конференції були розглянуті й аргументовано спростовані такі міфи:
Доповідачі конференції:
Євген САМБОРСЬКИЙ, викладач суспільних дисциплін, кандидат історичних наук – «Криве дзеркало війни: гіпертрофація українського колабораціонізму».
Володимир СВЯГЛА, викладач суспільних дисциплін – «Боротьба СРСР за мир: заперечення радянсько-німецької співпраці та “віроломність” німецького нападу».
Вероніка ПЛІЩУК, студентка І курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» – «Культ 9 травня: перемога у “Великій Вітчизняній війні” як інструмент радянської та російської пропаганди».
Лариса ПАНЬКІВ, викладач суспільних дисциплін – «Радянська монополія на перемогу: обсяги американської допомоги за програмою ленд-лізу».
Конференція розпочалася з доповіді Євгена Самборського, який у загальних рисах окреслив проблему колабораціонізму в загальноєвропейському контексті та провів порівняльний аналіз характеру та співпраці українського та російського населення на окупованих територіях в роки радянсько-німецької війни. Окрему увагу було акцентовано на питанні діяльності батальйонів «Роланд» і «Нахтігаль», 14-ої Ваффен-СС дивізії «Галичина». Загалом на основі конкретного фактичного матеріалу було доведено, що в питанні колабораціонізму українці значною мірою поступалися росіянам, кількість яких у різноманітних військових, поліційних та інших, підпорядкованих Німеччині, структурах варіювалася в межах від близько 300 до 800 тис. осіб, у залежності від методології підрахунку.
Доволі змістовною і насиченою була доповідь Вероніки Пліщук, яка окреслила всі перипетії підписання Акту капітуляції Німеччини – спочатку 7 травня у Реймсі, а на наступний день – у Берліні. Повторне підписання відбулося за наполяганням Й. Сталіна, який такий чином прагнув не допустити визнання провідної ролі Західних держав у перемозі над нацизмом. Водночас, доповідачка змістовно і обґрунтовано спростувала радянський, а в наш час і російський, міф «Великої Вітчизняної війни». В ході виступу було цілком слушно зазначено, що даний термін цілеспрямовано насаджувався суспільству з метою витіснення дефініції «Друга світова війна». Таким чином радянські ідеологи намагалися відвернути увагу населення від початкового етапу війни (1939 – 1941 рр.), коли Радянський Союз виступав агресором й діяв у тісній співпраці з нацистською Німеччиною. При цьому головні акценти свідомо робилися на вивченні воєнних подій Східного фронту в 1941 – 1945 рр.
Надзвичайно цікаву доповідь підготувала Лариса Паньків, яка акцентувала увагу на важливості програми ленд-лізу, яка досі залишається маловідомою сторінкою історії. Значні обсяги і вагомість західної допомоги СРСР в роки війни замовчувалися радянськими істориками, а сучасні російські фахівці значною мірою «оминають» цю тему, або ж у кращому разі свідомо применшують допомогу Заходу. Натомість завдяки ленд-лізу Радянський Союз отримав: військову техніку, зброю, боєприпаси, продовольство та стратегічну сировину; сучасний автотранспорт і залізничне устаткування, що забезпечили логістику армії; промислове обладнання, яке компенсувало втрати виробництва на окупованих територіях; доступ до західних технологій, що сприяли як воєнному успіху, так і повоєнному відновленню СРСР.
Під час доповіді Лариса Паньків дійшла обґрунтованого висновку, що ленд-ліз був настільки вагомим, що не лише врятував СРСР від швидкого краху, а й дав можливість створити потужний спротив Німеччині, а згодом – відвоювати втрачені території та дійти до Берліна. Окрім суто військових поставок, частка яких становила 20 %, доставлене за ленд-лізом промислове обладнання майже повністю компенсувало втрату СРСР промислових потужностей у Прибалтиці, Білорусі, Україні та на окупованій частині Росії. Також ленд-ліз забезпечив доступ СРСР до західних технологій, що не лише позначилося на якості та обсягах вироблених у СРСР озброєнь і бойової техніки, а й допомогло повоєнному відновленню країни.
З завершальною доповіддю на конференції виступив викладач Володимир Свягла, який поділився з колегами та студентами цікавими маловідомими фактами та оригінальними висновками. Власне доповідач ґрунтовно проаналізував радянську зовнішньополітичну діяльність напередодні війни та спростував «вимушеність» підписання радянською стороною пакту Молотова-Ріббентропа, разом з тим, розвіявши міф «миролюбності» політики Кремля. Також у межах доповіді окремий наголос було зроблено на активній підготовці Радянського Союзу до війни. Так, доповідачем було зауважено, що «віроломність» та «раптовість» німецького нападу були вигадкою радянських істориків, яка мала на меті хоч якось пояснити поразки Червоної армії у 1941 р., при цьому замовчуючи їх справжні причини.
У цілому проведена конференція не дала змогу розвінчати усі радянські та російські міфи, яких налічується кілька десятків, а зупинитись тільки на деяких, найбільш важливих і розповсюджених з них. Проте в межах своїх доповідей учасникам конференції на основі фактичного матеріалу та використовуючи сучасні інтерпретації вже відомих подій у новітніх дослідженнях вдалося підважити та спростувати радянські та сучасні російські історичні наративи, покликані підкреслювати винятковість Радянського Союзу у перемозі над Німеччиною й водночас, спотворюючи події минулого, «підживлювати» віру росіян у свою особливу «месіанську роль».
Загалом, доповіді учасників конференції відзначалися змістовністю та обґрунтованістю висновків, були цікавими для всіх присутніх та викликали непідробний інтерес у студентської молоді.
Вивчати історію – знати правду.
Пам’ятати – значить протистояти фальсифікаціям.
Викладачі Циклової комісії суспільних та філологічних дисциплін