Володимир Свідрук  народився 12 березня 1991 року у селі Назавизів Надвірнянського району.

Зростав у сім’ї військовослужбовця, брав добрий приклад від свого батька Степана, який усе своє життя присвятив найвищій чоловічій справі, – службі в Збройних Силах і захист рідної України.

У 2006-2009 роках навчався на спеціальності «Бухгалтерський облік» у Надвірнянському коледжі НТУ.

Володимир захищав Україну від початку повномасштабного вторгнення, замінив свій цивільний інструмент каменяра – теслі, молот і зубило, на зброю.

Володимир був добрим, щирим, веселим, мужнім, чесним, відвертим. Він був опорою для своїх рідних та близьких. З перших днів повномасштабного вторгнення не зміг лишитись осторонь. Володимир повернувся з закордону щоб стати на захист рідної України, щоб не боятись за майбутнє своїх дітей.

Володимир служив сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини А 4017. Із честю та гідністю разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Донецькому напрямку. Був призваний на військову службу 24.05.2023 року. Він був вірним військовій присязі та виявив стійкість і мужність у бою за Батьківщину.

Та на превеликий жаль, 24 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Пазено Бахмутського району Донецької області отримавши поранення не сумісні з життям героя спіткала смерть.  Без сина залишилась мати, без чоловіка дружина та без батька залишилось двоє дітей (на момент загибелі донечці було 2 роки, синові 11років). Назавжди 32.