Ці імена закреслила війна, та пам'ять наша збереже навіки!
БОРИС МАРИЧ
27.01.1988 - 10.11.2022
Солдат, загинув у Миколаївській області
Випускник коледжу 2006 року
Орден «За мужність» III ступеня (28 липня 2022 року, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
Борис Марич народився 27 січня 1988 р. у селі Пнів, а проживав у селі Білозорина Пасічнянської територіальної громади.
У 2002-2006 роках був студентом Надвірнянського коледжу НТУ (нині ВСП «Надвірнянський фаховий коледж НТУ»). Навчався за спеціальністю «Організація перевезень». Працював водієм на асфальтному заводі.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Збройних Сил України, щоб захистити свою країну та родину. Проходив службу у 63-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду навідника.
Голова Пасічнянської громади згадує його як урівноваженого та розсудливого, відповідального та обережного, був прикладом для нас усіх! Він був хорошим батьком і другом, який завжди допоможе, порадить і підтримає. Це людина із великої літери. Християнин, спортсмен, патріот. Друг, який нас вчив з серцем грати у футбол, з серцем колядувати і з серцем любити Україну! Борис був скромною і простою людиною.
«Він був доброзичливий, щирий, компанійський, всім допомагав. Люблячий чоловік і батько. Для своїх побратимів був старшим братом. Любив Україну і хотів, щоб його син жив у вільній країні», – розповіла дружина загиблого Людмила.
Захопленням Бориса був футбол. Односельчани проводять турніри з міні-футболу присвячені пам’яті загиблого Героя Бориса Марича.
34-річний солдат Борис Марич загинув 10 листопада 2022 року в районі села Новопетрівка на Миколаївщині. Під час виконання бойового завдання їхав в автомобілі та підірвався на ворожій міні. Поранення виявилися смертельними.
15 листопада 2022 року Пасічнянська громада попрощалась із Героєм російсько-української війни Борисом Маричем. Поховали Героя на цвинтарі села Пнів під звуки Державного Гімну у виконанні духового оркестру та військового салюту, труну покрили державним прапором, за честь і гідність якого він боровся! У Бориса залишились батьки, дружина і син.
ЙОГО ЖИТТЯ ЗАКРЕСЛИЛА ВІЙНА, ТА ПАМ'ЯТЬ НАША ЗБЕРЕЖЕ НАВІКИ!